- опорядження
- -я, с.1) Дія за знач. опорядити 2), 3).2) спец. Сукупність механізмів, пристроїв, знарядь і т. ін., необхідних для чого-небудь; устаткування, обладнання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
опорядження
Смотреть что такое "опорядження" в других словарях:
опорядження — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
опоряджувальний — а, е. Стос. до опорядження (у 1 знач.). || Признач. для опорядження … Український тлумачний словник
варе пупі — Невеликий житловий будинок мешканців сільського поселення племен маорі в Полінезії, опорядження якого також було значно скромнішим порівняно з варе вакаіро … Архітектура і монументальне мистецтво
штоф — (нім. < фр.) Декоративна тканина, яка широко використовувалась для опорядження приміщень, оббивки меблів. Мала крупний тканий рисунок, гладенько пофарбована … Архітектура і монументальне мистецтво
обладнання — 1) (сукуп предметів, механізмів, приладів тощо, потрібних для чого н.), у[в]статкування, оснащення, спорядження, опорядження, обладунок, облада 2) див. умеблювання 1) … Словник синонімів української мови
